Тхылъ щхьэхуэу къыдэкIа и лэжьыгъэхэр

 Михаил IуэрыIуатэм хуиIа лъагъуныгъэм и фIыгъэкIэ Къэрэшей-Черкес щIэныгъэкъэхутакIуэ институтым щылэжьэху абы зэхуихьэсыжыфащ жанркIи формэкIи зэхуэмыдэу тхыгъэ телъыджэхэр.

Абыхэм ящыщ куэд къыдигъэкIыжащ, абыхэм къэхутэныгъэхэри щIыгъуу. Ар псом хуэмыдэу ехьэ       лIащ IуэрыIуатэм и нэхъ жанр пасэрейхэм щыщ мифхэм, дунейр зэрыгъэпсам, тхьэхэм, лIыхъужьхэм теу хуахэм.

«Мифологическая и обрядов

ая поэзия адыгов» жыхуиIэ монографиер, адыгэ мифологием хэлъхьэныгъэшхуэ хуэхъуар, къыдигъэкIа нэужь, Мыжей Михаил мифхэм теухуа къэхутэныгъэ лэжьы

 

гъэр зэпигъэуакъым, икIи абы къыдэкIуэу IуэрыIуатэм и нэгъуэщI жанрхэм йолэжь. Абы щыхьэт тохъуэ лъабжьэ быдэ зиIэ статьяхэу щIэныгъэлIым итхахэр: «Мифологическая и обрядовая поэзия» (Адыгский фольклор. Япэ тхылъ. Мейкъуапэ, 1980, н. 3770); «Мировое древо в адыгской мифологии» (Тезисы докладов Всесоюзной сессии по итогам полевых работ  этнографические исследования 19801981 г.г., посвященные 60летию СССР, 1982 г.); «Богоборческие мифы адыгов» (Фольклор народов Карачаево-Черкесии. Жанр и образ. Сборник научных трудов КЧНИИ, Черкесск, 1988); «Космогонические мифы адыгов» (Фольклор народов КарачавоЧеркесии. Традиционные жанры и сказительское мастерство. Черкесск, 1991); «Представление о мире в адыгском героическом эпосе» «Нартхэр» (Нартский эпос и кавказское языкознание, Майкоп, 1994).

Мы лэжьыгъэхэм щызэщIэкъуащ, псалъэм папщIэ, пасэрей адыгэ космогоние еплъыкIэхэр, мифхэм я лъабжьэу щытхэр. Абыхэм гурыIуэгъуэ ящI Мыжей Михаил мифолог Iэзэу зэрыщытар, икIи ар «Мифы народов мира» жыхуиIэ, томитIу зэхэт энциклопедиер къыдэгъэкIыным елэжь авторхэм я гупым щIыхагъыхьар. А къэхутэныгъэшхуэхэр Москва деж щэ къыдагъэкIыжащ, 1990 гъэм литературэм, гъуазджэм, архитектурэм епха СССРм и къэрал саугъэтыр хуагъэфэщащ. А илъэс дыдэм Москва, «Советска

 

я энциклопедия» тхылътедзапIэм къыдигъэкIа «Мифологический словарь» жыхуиIэ псалъалъэр зыгъэхьэзырахэм Михаил яхэтащ. Мы тхылъышхуэхэм щыщ дэтхэнэ зыми адыгэ мифологием теухуа статья зэщIэкъуауэ тхущIым щIигъу хыхьащ, дунейпсо щIэныгъэми лъэIэсащ.

Зи гугъу тщIа, томитIу зэхэт тхылъым Ищхъэрэ Кавказым и нэгъуэщI лъэпкъ гуэрхэм я мифхэр имыхуэу къэнащ, лъэпкъ мифолог къэхутакIуэ зэрамыIэм къыхэкIыу. ЩIэныгъэлI щыпкъэу щыта Мыжей Михаил ар игу къеуэт, икIи щIэхъуэпст Кавказ лъэпкъхэм я миф энциклопедие, иллюстрацэхэр щIыгъуу, къыдэкIауэ илъагъуну, дунейпсо щэнхабзэмкIэ ар хэлъхьэныгъэшхуэ зэрыхъунур къыгурыIуэт.

IуэрыIуатэу Мыжей Михаил зэхуихьэсыжу къыдигъэкIахэм ящыщу зым и цIэ къитIуэнщ — «Адыгэ хъыбархэр», пэублэ псалъэ гъэщIэгъуэн зыхуищIам. Мы сборникым хыхьащ пасэрей адыгэ новеллэу 100м щIигъу, апхуэдизыр зэуэ япэ дыдэу къыдэкIащ. Хъыбархэр адыгэ IуэрыIуатэм и нэхъ узыIэпызышэ Iыхьэщ, тхыдэм и гъуджэщ, абы къыхэкIыу щIэблэщIэм зегъэужьынымкIэ уасэ зимыIэщ.

Лъэпкъым хуиIэ лъагъуныгъэм, хабзэ узыншэу лъэпкъым иIахэр къегъэщтэжыным хуигъэушащ Мыжей Михаил «Адыгэ хабзэхэмрэ ди зэманымрэ» жыхуиIэ тхылъыр итхыну. Ар гъэкIэщIауэ, тираж цIыкIуу Черкесск къыщыдэкIауэ щытащ. Бзэ дахэрэ гурыIуэгъуэрэкIэ авторыр адыгэ хабзэм и дахагъымрэ абы мыхьэнэуэ иIэр зэрымыкIуасэмрэ къытепсэлъыхьащ. Мы тхылъым хуабжьу пэджэжащ дэтхэнэ зы къуапи щыпсэу адыгэхэр, хамэ къэралхэм исхэри яхэту. Абыхэм я фIыщIэ тхыгъэхэр авторым бжыгъэншэу къыIэрыхьащ. Имыгъуэу къэса ажалыр зэран хуэхъуащ а тхылъыр зэрыпсэууэ, тиражышхуэу къыдэгъэкIыжыным.

КъинэмыщIауэ, абы и Iэдакъэ къыщIэкIащ «Афэ джанэ» новеллэхэр, «Кърукъру, къазкъаз» тхылъыр, «Iэбэ дзу» сабий IуэрыIуатэхэр зэхуэхьэсауэ зэрыт тхылъыр.

 

Тхыгъэ

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.