Мы махуэхэм Псыхуабэ (Пятигорск) къалэм «Северный Кавказ — 2022: меры по повышению устойчивости экономики в условиях санкций» зи фІэщыгъэцІэ форум щекІуэкІащ. Абы и лэжьыгъэм хэтащ КъЧРм и Іэтащхьэ Темрезов Рэшид зи пашэу ди хэгъуэгум къыбгъэдэкIа гуп.
ЖыІэпхъэщи, иужьрей къэхъукъащІэхэм къэралыр зригъэува щытыкІэхэм тещІыхьауэ экономикэм и зыужьыкІэ хъуным теухуа зэхыхьэ къыздызэрагъэпэща япэ хэгъуэгу хъуащ Ищхъэрэ Кавказыр.
Федеральнэ, хэгъуэгу властхэм я лІыкІуэхэр, хьэрычэтыщІэхэр, банк къудамэмрэ зыужьыныгъэмкІэ институтымрэ я лэжьакІуэхэр зыхэта зэІущІэшхуэм и къызэгъэпэщакІуэу щытащ УФ-м и Президентым и Полномочнэ лІыкІуэу Ищхъэрэ Кавказым щыІэм и аппаратыр, экономикэ зыужьыныгъэмкІэ УФм и Министерствэмрэ ИщхъэрэКавказ федеральнэ университетымрэ.
ЗэІущІэм хэтащ УФ-м экономикэ зыужьыныгъэмкІэ и министр Решетников Максим, УФ-м и Президентым и Полномочнэ лІыкІуэу Ищхъэрэ Кавказ федеральнэ хэгъуэгум щыІэ Чайка Юрий, туризм зыужьыныгъэмкІэ федеральнэ агентствэм и унафэщІ Догузовэ Заринэ, УФм мэкъумэш зыужьыныгъэмкІэ и министрым и къуэдзэ Разин Андрей, УФм промышленностымрэ сатумрэкІэ и министрым и къуэдзэ Беспрозванных Алексей, Урысейм гуащІэдэкІымрэ социальнэ хъумэныгъэмрэкІэ и министрым и къуэдзэ Мухтияровэ Еленэ, УФ ВЭБм и тхьэмадэм и къуэдзэ Алгульян Даниил, «Сбербанк» ПАОм и ИпщэКъухьэпІэ къудамэм и тхьэмадэ Титов Евгений, СКФОм хыхьэ хэгъуэгухэм я Іэтащхьэхэр.
КъэрэшейЧеркес Республикэм икІа гупым хэтащ республикэм и Правительствэм и тхьэмадэ Аргун Мурат, вицепремьер Поляков Евгений, Министерствэхэм я пашэхэр, хэгъуэгум и промышленность къудамэм и лІыкІуэхэр, хьэрычэтыщІэхэр.
Пэублэ псалъэкІэ форумым хэтхэм Чайкэ Юрий захуигъэзащ икІи къыхигъэщащ зэIущIэм и купщІэ нэхъыщхьэр. Ар — властымрэ хьэрычэтыщІэсообществэхэмрэ я зэдэлэжьэныгъэ-зэпсэлъэныгъэм зегъэубгъун, зегъэужьын, абы ипкъ иткІэрэ, ІуэхущІапІэ, къулыкъу зэхуэмыдэхэм къыщыхалъхьэ жэрдэмхэмрэ чэнджэщхэмрэ хэплъауэ, щІыпІэхэм деж экономикэ, социальнэ Іуэхухэм къыхуэгъэсэбэпын.
— Димыныбжьэгъу къэралхэмрэ абыхэм я блыгущІэтхэмрэ я ягъэкІэ, Урысейм и зыужьыныгъэм зэран къыхуэхъу щытыкІэ куэд къыкъуэкІащ мызыгъуэгум. Арами, санкцэу къытхуагъэув заулым емылъытауэ, Ищхъэрэ Кавказым социальноэкономикэ зыужьыныгъэ зэпІэзэрыт щытыкІэр щыщыІэщ, — къыхигъэщащ полпредым.
ЗэІущІэм деж зэрыщыжаІащи, 2021 гъэм экономикэм и зыужьыныгъэм лъабжьэфІ хуагъэтІылъауэ щытащ. Промышленность Іуэхум проценти 5,5-кІэ зыкъиІэтащ, мэкъумэш хъызмэтым — процент 12-м щІигъукІэ. Коронавирусым къыдэкІуа пыбзыкІыныгъэ мардэхэр Іуахыжа нэужь, сату, хуэІухуэщІэ къудамэхэми я лэжьыгъэр зэтрагъэпсыхьыжащ, я зыужьыныгъэм (ипэкІэ къызэрызэкІэлъытхьам елъытауэ) проценти 6-кІэ, процент 16-кІэ хэхъуащ. Мы гъэм и щІышылэ (январь) мазэм и гъэлъэгъуэныгъэхэри Іейкъым. Хэхъуэрэ зыужьыныгъэрэ ІуэхущІапІэ къудамэ псоми щыщыІэщ.
— ЖыІэпхъэщи, кІуэ пэтми инвесторхэм нэхъ я плъапІэрэ ІуэхущІапІэрэ мэхъу Ищхъэрэ Кавказыр. 2020-2021 гъэхэм инвесторхэм къабгъэдэкІа проектхэр тІуа щІэкІэ нэхъыбэ хъуащ, абыхэм псори зэхэту сом мелард 318-рэ тохуэ, — гулъытэ щхьэхуэкІэ къыхигъэщащ къэралым и Президентым и лІыкІуэу СКФО-м щыІэм.
Решетников Максим жиІащ зи пашэ Министерствэм социальноэкономикэ зыужьыныгъэ и лъэныкъуэкІэ игъэнэІуа къалэнхэмрэ лэжьыгъэмрэ дяпэкІи нэхъыщхьэу къызэрынэнур.
— Ищхъэрэ Кавказым и зыужьыныгъэр УФ-м и Президентымрэ УФ-м и экономикэ зыужьыныгъэмкІэ и Министерствэмрэ я нэІэм щІэтщ, гулъытэ нэхъыщхьэр ирагъэз. Хэгъуэгухэм я Іэтащхьэхэмрэ дэрэ нэгъабэ едгъэкІуэкІа зэдэлэжьэныгъэ кІуэрабгъухэр ди гъуазэу абыхэм пытщэнущ. Мы зэманым щыІэ щытыкІэм уегупсысмэ, мэкъумэш хъызмэтым, промышленностым, туризмэмрэ логистикэмрэ я лэжьыгъэм мыхьэнэшхуэ иІэщ икІи ар дэ къыдгуроІуэ. Лэжьыгъэр иужьрей щытыкІэхэм тедгъэпсыхькІэрэ, лъэкІыныгъэщІэхэр дгъуэтынущ, — жиІащ Решетников Максим.
Урысейм и экономикэм и гугъу ищІкІэрэ, министрым зэІущІэм хэтахэм гу лъаригъэтащ экспорт Іуэхуми.
— Экономикэ жыджэрагъыр зэфІэувэжыныр куэдкІэ елъытащ хыхьэхэкІ цІыкІумрэ ику итымрэ иджырей щытыкІэхэм зытрагъэпсыхьыным. Апщыгъуэми хуэгъэкІуэтэныгъэ кредитхэмкІэ абыхэм защІэгъэкъуэнми мыхьэнэ иІэщ, — жиІащ Решетников Максим.
* * *
Пленар зэІущІэр иуха нэужь Чайка Юрий иригъэкІуэкІа зэпсэлъэныгъэм хэтащ КъЧРм и Іэтащхьэри. Мы зэІущІэр къызэІуихкІэрэ, Чайка Юрий къыхигъэщащ Урысейм и нэгъуэщI федеральнэ хэгъуэгухэми яхуэдэу, Ищхъэрэ Кавказыр щытыкІэхэм зытригъэпсыхьыным жыджэру зэрыхуэлажьэр.
Дэтхэнэ хэгъуэгуми езым и экономикэ зыужьыныгъэ кІуэрабгъухэри, санкцэхэмрэ хамэ къэралхэм къытхуагъэува пыбзыкІыныгъэхэри нэхъ хигъэщІа къудамэхэри иІэщ. Абы къыдэкІуэу, щыІэщ къэралым и Президентым игъэува къалэнхэр гъэзэщІэнымкІэ гупсысэщІэхэмрэ жэрдэмхэмрэ.
Нобэ хэгъуэгу къэс щолажьэ экономикэ зыужьыныгъэр зи нэІэ щІэт оперативнэ штабхэр. Апхуэдэу, КъэрэшейЧеркесым къыщагъэщІащ финанс-экономикэ лъэныкъуэр, социально-экономикэ зыужьыныгъэр зи нэІэм щІэт Оперативнэ штаб. Абы щІеплъыкІ зэпыт лэжьапІэ Іуэхухэр, сатущІапІэхэр, республикэм щыпсэухэр лэжьапІэрэ ІуэхурэкІэ къызэгъэпэщыным, социальнэ зэпІэзэрытыныгъэр щыІэным хуэлажьэ ІуэхущІапІи 120-рэ.
КъинэмыщІауэ, промышленникхэмрэ хьэрычэтыщІэхэмрэ я Урысей зэгухьэныгъэм, КъЧРм и сатупромышленнэ палатэм, «Опора России», «Деловая Россия»м тхьэмахуэ къэс зэІущІэхэр драгъэкІуэкІ. Абдеж щытопсэлъыхь хыхьэхэкІым щылажьэхэр зрихьэлІэ лъэпощхьэпохэмрэ абыхэм я зэфІэхыкІэ хъунухэмрэ.
КъЧРм и Правительствэм гулъытэ хэха хуещІ экспортёр, импортёр ІуэхущІапІэхэм я лэжьыгъэр щІамычэным, къалэжьым хэмыщІыным. ЖыІэпхъэщи, импорт, экспорт лъэныкъуэхэм зи лэжьыгъэр къыгуэхыпІэ имыІэу елъыта ІуэхущІапІэ хэгъуэгум иткъым.
Нобэ къэралми, КъэрэшейЧеркесми цІыхубэр япэу зыщІэупщІэ хьэпшыпхэмрэ ерыскъыхэкІхэмрэ я уасэхэр зэпІэзэрыт щІыным, хьэрычэтым хьэкълыкъ Іуэхухэр хуэгъэпсынщІэным, инвестицэр хъума хъуным, экономикэ зыужьыныгъэр зэлъыта ІуэхущІапІэхэм, хыхьэхэкІ цІыкІумрэ ику итымрэ защІэгъэкъуэным хуэунэтІауэ лэжьыгъэшхуэ щокІуэкІ.
КъинэмыщІауэ, хыхьэхэкІ къудамэм и Іуэхухэр емыкІэкІуэн папщІэ, япэ зыщІэгъэкъуэныгъэ Іэмалхэр ягъэнэІуащ. Апхуэдэщ: юридическэ цІыхухэмрэ уней хьэрычэтыщІэхэмрэ деж щІэплъыкІыныгъэхэр щегъэкІуэкІыныр пІалъэкІэ къы зэтегъэувыІэн; мылъкурэ щІыгурэ бэджэнду зыІыгъхэм бэджэнд уасэхэр тыныр пІалъэкІэ ящхьэщыхын; мы гъэм зи лицензэр иуххэм адэкІи яхупыщэн я пІалъэр; проект пажэхэр къызыбгъэдэкІа, ауэ зэгурыІуэныгъэ къалэнхэр зымыгъэзэщІахэм адэкІэ къэрал дэІэпыкъуныгъэ ягъэгъуэтын.
ХыхьэхэкІым щылажьэ дэтхэнэми зызыхуигъэзэн, чэнджэщ здигъуэтын, упщІэхэм жэуап къыздыратын «горячая линия» телефон зэпыщІэныгъэ къызэрагъэпэщащ: 88002013299 (пщІэншэу).
КъЧР-м и Іэтащхьэм Телеграмканалым щиІэ и напэкІуэцІым Форумым ехьэлІауэ щитхащ: «СКФО-м хыхьэ хэгъуэгухэм я социальноэкономикэр зегъэужьынымкIэ лъэкIыныгъэ псори щыІэщ. Апхуэдэщ туризмэр, мэкъумэш хъызмэтыр, промышленностыр.
Гъэлъэгъуэныгъэ нэхъыфІыжхэм дыхуэкІуэным щхьэпэнущ властымрэ хьэрычэтымрэ я зэдэлэжьэныгъэр, жэрдэмыщІэхэр лэжьыгъэм къыщыгъэсэбэпыныр, ипэкІэ дыплъэурэ, щытыкІэм зытедгъэпсыхьурэ дылэжьэныр».