Зэгъусэу зэдеІэмэ…

Украинэм щекІуэкІ спецоперацэм къэрал зэхущытыкІэхэр хуабжьу зэфІэзэрыхьыгъуэ ирагъэхуащ. Санкцэхэм, политикэ пхэнжым я зэран емыкІкІэ къанэкъым экономикэми, социальнэ гъащІэми. Апхуэдэ зы щапхъэщ сатущІапІэхэм хьэпшып, ерыскъыхэкІ зэхуэмыдэхэр Іэслъэс зэрыщыхъуар, уасэхэр зэрыдэкІуеяр, къулыкъущІапІэхэм, ІуэхущІапІэхэм я лэжьыгъэм, производствэм къыщагъэсэбэп, хамэ къэралхэм къырашу щытар зэрамыгъуэтыжыр, абы къыхэкІыу лэжьыгъэр зэтрагъэувыІэным зэрынэсыр…

«Зыуэ щыт Урысей» партым и Къэрэшей-Черкес хэгъуэгу къудамэм тхьэмахуэ кІуам зэІущІэ иригъэкІуэкІащ. Абы къыщаІэтащ уасэхэм зэрыхэхъуам, ІуэхущІапІэхэмрэ поставщикхэмрэ зыпэщІэхуа лъэпощхьэпохэм, абыхэм я зэфІэхыкІэм, хэкІыпІэхэм теухуа упщІэхэр.

ЗэІущІэм хэтащ «Сатурн» фирмэм, «Южный» комбинатым, ЭркинЩыхьэр фошыгъущІ заводым, «Магнит», «Лента», «Мир», «Перекресток» республикэм и сатущІапІэ, ІуэхущІапІэ, уасэкъэгъэщІ нэхъыщхьэхэм къабгъэдэкІа лІыкІуэхэр.

Къызэхуэсахэм пэублэ псалъэкІэ зыхуагъэзащ «Зыуэ щыт Урысей» партым и хэгъуэгу къудамэм и унафэщІ Джамбаев Русланрэ КъЧРм и ЦІыхубэ ЗэІущІэм (Парламентым) и депутат, «Локомотивы роста» федеральнэ парт проектым ди хэгъуэгум деж и унэтІакІуэ, КъЧРм щылажьэ «Деловая Россия» ОООм и тхьэмадэ Гуэнэ Игоррэ.

— ЦІыхур япэу зыщІэупщІэ ерыскъыхэкІхэм, хьэпшыпхэм, «борщевой набор» жыхуэтІэм, фошыгъум, нэгъуэщІхэми я уасэ хъуар дэтхэнэми ди нэрылъагъущ икІи хьэлъэу зыхыдощІэ. Ауэ, щэхуакІуэм дежкІэ апхуэ  дизу уасэхэр щІыдэкІуеям и щхьэусыгъуэр мыгурыІуэгъуэу къонэ. Нобэ дыщІызэхуэсар щхьэж зыщылажьэ ІуэхущІапІэм щызэфІэува щытыкІэхэм, лъэпощхьэпохэм, абыхэм я зэфІэхыкІэ хъунум дытепсэлъыхьынращ.

КъинэмыщІауэ, фи Іуэху еплъыкІэ, фи къыхэлъхьэныгъэ дыпоплъэ. Щхьэихауэ дызэпсалъэу, ди еплъыкIэр, мыбдеж къыщытхьа унафэхэр властым нэтхьэсын хуейщ. Апхуэдэ зэдэлэжьэныгъэ, зэгурыІуэныгъэ щымыІэу, къытхуэува къалэнхэм пэлъэщыгъуафІэкъым. Псалъэ фэрыщІхэмрэ щхьэкъэгъэпцІэжхэмрэ дапывгъэкІи, Іуэхур зэрыщыт дыдэм дытевгъэпсэлъыхь, хэкІыпІэ къэдывгъэлъыхъуэ, — жаІащ Джамбаевымрэ Гуэнэмрэ.

Гъэшым елэжь «Сатурн» заводышхуэм къыбгъэдэ кІыу зэІущІэм хэта, марке­тингымкІэ фирмэм и уна­фэщІым и къуэдзэ Куба новэ Фаридэ къытеувыІащ иужьрей къэхъукъащІэхэм къыхэкІыу я ІуэхущІапІэм къыхуэува гугъусыгъухэм.

— Лъэпощхьэпо нэхъы щхьэу къытхуэувар ди про дукцэр зэрыткІэ, зыкІуэ цІытлъхьэ пкъыгъуэхэр зы щыдгъуэту щытахэм къыд дэлэжьэн зэрамыдэжращ. Картоным, упаковкэм щы­щІэдзауэ, ди продукцэм уа сэу иІэнур лъэныкъуэ куэ­дым елъытащ, Іыхьэ зэхуэ мыдэурэ зэхэтщ. Апхуэдэу щыщыткІэ, дэ къэтщэхур, лэ жьыгъэм къыщыдгъэсэбэ­пыр нэхъ лъапІэ тхуэхъун кІэ, къыщІэдгъэкІми и уа сэр дэдмыгъэкІуейуэ хъу къым. Арами, щэхуакІуэм и хьэлэмэт зетхуэныр ди гъуа зэу дылажьэкІэрэ, уасэхэр зэрыхъукІэрэ зэтыдоІыгъэ. Ауэ сатущІапІэм, сату да пхъэм нэсыхункІэ уасэм ха гъахъуэ, абы нэгъуэщІ «тет хэр» иІэщ, дэ зыракъым уа сэр зэлъытар.

НэгъуэщІ лъэпощхьэпощ «Честный знак» дамыгъэ­ми дызэрыпэмылъэщыжыр. ХэкІыпІи, Іэмали къыдолъыхъуэ. Гуапэ зэрыхъущи, иджыкІэ долажьэ, гъэтІы­лъыгъэ диІэхэр къыдо­гъэсэбэп, ауэ адэкІэ хэкІы­пІэхэр, поставщикхэр къэт лъыхъуэн хуейщ. Гулъытэрэ дэІэпыкъуныгъэрэкІэ къэралым зыкъытщІимы гъакъуэмэ, ди къару за­къуэкІэ пэлъэщыгъуафІэ къым, — къыхигъэщащ Ку бановэ Фаридэ.

Абы жиІам пэджэжу, Гуэ нэ Игорь щІэупщІащ «Са турн»м хэкІыпІэр зыхилъа гъуэм, езым гъерэту зэри­хьэм. КъинэмыщІауэ, жиІащ уасэр дэзыгъэкІуей «Чест ный знак» маркировкэр щэ хуакІуэм дежкІэ апхуэдизу мыхьэнэ зиІэ лъэныкъуэу зэрыщымытыр. Щыапхуэдэ кІэ, ари уасэм хэзыгъахъуэ Іыхьэу щыщыткІэ, ягъэ кІы нукъым я продукцэм тра­мыдзэми. Апхуэдэ гупсысэри къыхилъхьащ депутатым.

«Южный» хуабапІэ ком бинатым и унафэщІ Тамбиев Щэмил зэІущІэм хэта хэр щигъэгъуэзащ я Іуэху хэм. Абы къызэрыхигъэща щи, езыхэм нащэм, пІэтІрэ жаным уасэшхуэ трамылъ­хьэ щхьэкІэ, сату утыкум (рынокым) езым и уасэ­къэгъэщІ хабзэхэр иІэжщи, абыхэм къапэкІухьыгъуейщ. ИкІэмикІэжым сату дап хъэм щытлъагъур комби­натым зэрищэ уасэм нэхърэ хуэдитІкІэхуэдищкІэ нэхъ лъапІэщ.

НобэкІэ нэхъ зыгъэ гугъумыгъу лъэныкъуэхэм ящыщщ жылапхъэр. Ар Голландием щигъуэту щытати, иджы къыІэрыхьэж къым. ЛъапІэ хъуащ хи­мие зыхъумэжыныгъэмкІэ пкъыгъуэхэр, щІыгъэпшэрхэр. Логистикэ уасэм про­цент 20м нэскІэ хэхъуащ. Картоныр апхуэдэ къабзэщ.

ЗэІущІэм хэтащ Эркин Щыхьэр фошыгъущІ заво­дым и лІыкІуэри. Абы зэры жиІащи, заводым и гугъу сыгъу нэхъыщхьэр — зэлэжьын продукцэр зэхури­къуу къаІэрыхьэу заводыр и къару щызу зэрымылэжьэф ращ. Иджы, жылапхъэр лъа пІэ щыхъуам, шынагъуэ щы Іэщ жэгундэгъэкІхэм жэгундэм щІыгуу хуагъэлажьэм нэхъри кІэрагъэхуну.

ЗэІущІэм хэтхэр щІэуп­щІащ фошыгъум и уасэм егъэлеяуэ щIыхэхъуам и щхьэусыгъуэм. ФошыгъущІ заводым и лІыкІуэм зэры­жиІащи, иджыкІэ я хъума­пІэхэм щІэлъыр нэгъабэ­рей фошыгъущ, и уасэр сом 4045щ. Аргуэрыжщи, сату дапхъэм телъым и уасэр хэткІи нэрылъагъущ.

«Лентэ» ОООм и унафэщІ Мартиросян Маринэ зэрыжи Іащи, фошыгъур ІэплІакІуэу щІахыу, дапхъэм тралъхьар напІэзыпІэм тебзэхыкІ щы хъум, Іэмал къыхуагъуэтауэ, зы нэрыбгэм килограммищ нэхъыбэ иращэкъым, кило граммым и уасэр сом 60-щ.

Арами, зэрытщІэщи, фо шыгъу килограммыр соми 100кІэ, нэхъ лъапІэжу зы щэхэри щыІэщ. ЗэІущІэм хэ тахэм зэрыжаІащи, абыи лъабжьэ хуохъу логистикэр, зыщэхур, фошыгъур сату­щІапІэ дапхъэм тралъхьэ­хун къикІу гъуэгур, текІуа­дэр, уней сатущІапІэхэр, нэ гъуэщІ куэди.

ЗэІущІэм хэта дэтхэнэри щхьэихауэ къытепсэлъы­хьащ я Іуэхухэм, хэкІыпІэр зыхалъагъуэм. Къыхагъэщащ щытыкІэхэм зытра­гъахуэу, санкцэхэм зэры­пэщІэтын кІуэрабгъухэр, лэ жьэкІэщІэр къызэралъы хъуэнур, я лэжьыгъэр зэ­рызэтемыувыІар икІи зэрызэтемыувыІэнур.

Иджы, къызэрыгуэкІ цІыхур, щэхуакІуэр нэхъ зы гъэгузавэ лъэныкъуэм зы­хуэдгъэзэжу, зэІущІэм щы­жаІар къэппщытэжмэ, уасэр зыхуэдэу щытынум «унафэщІыр» и куэдщ. Ар гурыІуэгъуэщ. Ауэ икІэм-икІэжым щэхуакІуэр зрихьэлІэр и гур зымыгъэфІ уасэшхуэращ икІи щэхуакІуэм дежкІэ мыхьэнэшхуэ иІэкъым зыщІэ упщІэм къикІуа гъуэгуми, маркировкэми, дамыгъэ­ми, картонми, сатущІапІэхэм я зэныкъуэкъуныгъэхэми… ИкІэщІыпІэкІэ апхуэдэ лъэныкъуэхэм гу лъатэну, къыпекІуэкIыну зэIущIэм хэтахэм хуагъэуващ.

Мыбдеж зэрыщыжаІам хуэдэу, властри, жылагъуэ­ри, ІуэхущІэхэри зэкъуэту, зэгурыІуэу Іуэхум бгъэды­хьэмэ, гугъусыгъури, лъэ­пощхьэпори мащІэ хъунущ, Іуэхур зэфІэха зэрыхъуным и щыхьэтщ адыгэ псалъэжьри: «Дзыгъуибгъур зэдеІэмэ, чеищхьэр трач».

 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.